визначення терміна «номінатор»

Номінатори — це користувачі блокчейн-мереж, які беруть участь у консенсусі та забезпечують мережеву безпеку шляхом делегування власних криптоактивів валідаторам. Замість прямої валідації та створення блоків, номінатори опосередковано впливають на управління мережею, обираючи надійних валідаторів і отримуючи винагороди за стейкінг відповідно до їхньої ефективності. У блокчейнах із механізмом Nominated Proof of Stake (NPoS), таких як Polkadot, номінатори мають важливу роль для децентралізації та захисту мережі.

Походження номінаторів

Роль номінатора виникла з удосконалення традиційних систем Proof of Stake (PoS). Спочатку для участі в консенсусі користувачі мусили запускати власні валідаторські ноди, що створювало високі технічні та фінансові бар’єри для звичайних учасників. Зі зростанням блокчейн-індустрії з’явилися варіанти на кшталт Nominated Proof of Stake (NPoS), які дозволили брати участь більшому колу користувачів і вперше чітко визначили роль номінатора.

Механізм номінаторів детально розробила команда Polkadot. Коли в 2016 році доктор Гевін Вуд із колегами створював концепцію Polkadot, вони інтегрували номінаторів як основу консенсусного механізму. Така модель надала власникам токенів змогу захищати мережу та отримувати винагороду, номінуючи професійних валідаторів без необхідності запуску власних нод, що значно спростило вхід у систему.

Після успішної реалізації в Polkadot і Kusama механізм номінаторів застосували в багатьох нових блокчейн-проєктах, і він став стандартом сучасних PoS-систем.

Механізм роботи: Як діють номінатори

Номінатори діють за чітко визначеним алгоритмом у блокчейн-мережах:

1. Розміщення у стейкінг: номінатори розміщують у стейкінг певну кількість нативних токенів мережі. У Polkadot це DOT, у Kusama — KSM. Кількість стейкінгових токенів визначає вагу голосу номінатора.

2. Вибір валідаторів: номінатор обирає одного чи кількох валідаторів, керуючись їхньою історією роботи, розміром комісії, стабільністю ноди та іншими показниками.

3. Розподіл винагород: коли номіновані валідатори успішно створюють блоки або беруть участь у консенсусі, система нараховує винагороди. Винагороди розподіляються між валідаторами та номінаторами за визначеними пропорціями, причому валідатори стягують комісію як плату за роботу ноди.

4. Механізм штрафування (slashing): у разі неналежної чи зловмисної поведінки валідаторів (наприклад, подвійне підписання або вихід з мережі), штрафи застосовуються як до валідаторів, так і до номінаторів, які можуть втратити частину своїх стейкінгових активів. Це стимулює обирати надійних валідаторів.

5. Розблокування: щоб повернути стейкінгові токени, номінатор ініціює запит на розблокування. Процес має часовий ліміт (наприклад, 28 днів у Polkadot), протягом якого токени не можна переказувати чи отримувати з них винагороду.

Перспективи: Еволюція ролі номінатора

Із розвитком блокчейн-технологій і моделей управління роль номінатора змінюється:

1. З’являються ліквідні стейкінгові токени, які дозволяють номінаторам отримувати ліквідні активи, зберігаючи статус стейкінгу та вирішуючи проблему ліквідності.

2. Платформи смарт-контрактів створюють складніші механізми номінації, впроваджуючи автоматизовані стратегії та деталізоване управління ризиками, зокрема динамічне коригування обсягу номінації за ефективністю валідаторів.

3. Досліджуються протоколи міжланцюжкової номінації, які дозволять номінаторам використовувати активи одного блокчейна для номінування валідаторів на іншому, підвищуючи взаємодію блокчейн-екосистем.

4. Децентралізовані системи ідентифікації та репутації дадуть номінаторам змогу приймати більш обґрунтовані рішення на основі прозорої та перевіреної історії роботи валідаторів.

5. З поширенням рішень другого шару та шардингу механізми номінації ускладнюються для підтримки багаторівневих мереж, пропонуючи цільові варіанти для окремих шард чи шарів.

Ці тенденції показують, що номінатори матимуть більш різноманітну та стратегічну роль у майбутніх блокчейн-екосистемах.

Як ключові учасники управління та безпеки блокчейнів, номінатори значно спрощують участь звичайних користувачів у консенсусі. Завдяки розподілу стейкінгової потужності механізм номінатора ефективно протидіє концентрації впливу та надає власникам токенів можливість пасивного доходу. Коли блокчейн-технологія стає масовою, механізм номінатора, ймовірно, стане стандартом управління активами та мережею в цифровій економіці. Це відкриє доступ до блокчейн-індустрії для ширшого кола користувачів.