
Криптографічний алгоритм — це технологія, яка перетворює дані у формат, доступний лише тим, хто має правильний “ключ”. Головна мета — забезпечити конфіденційність, цілісність даних і автентифікацію особи.
Ключ можна порівняти із звичайним ключем до замка: без нього сторонні бачать лише незрозумілі дані. Окрім конфіденційності, криптографічні алгоритми забезпечують і “верифікацію” — підтвердження, що повідомлення дійсно надійшло від заявленого відправника і не було змінене. Це включає поняття цифрових підписів і хеш-алгоритмів.
Криптографічні алгоритми поділяються на дві основні категорії: симетричне шифрування та асиметричне шифрування. Симетричне шифрування використовує один ключ для шифрування і розшифрування, а асиметричне використовує пару ключів: публічний (відкритий) і приватний (секретний).
Симетричне шифрування працює як спільний ключ, тому підходить для швидких операцій, наприклад, для шифрування даних на носіях. Асиметричне шифрування схоже на електронну адресу і пароль: публічний ключ — це адреса, на яку будь-хто може надсилати зашифровані повідомлення; приватний ключ — це пароль, і лише ви можете розшифрувати ці повідомлення. Блокчейни використовують асиметричне шифрування для створення адрес і підпису транзакцій, часто на основі еліптичних кривих. Наприклад, Bitcoin і Ethereum застосовують криву secp256k1.
Хеш-алгоритм стискає будь-які дані у відбиток фіксованої довжини. Цей відбиток використовують для перевірки, чи були дані змінені, а не для розшифрування даних.
Незворотність означає, що неможливо відновити початковий зміст з відбитка — як і відбиток пальця не дає повної інформації про всю руку. Хешування широко застосовується у блокчейнах: Bitcoin використовує SHA-256 у поєднанні з RIPEMD-160 для адрес; Ethereum застосовує Keccak-256. Заголовки блоків, ідентифікатори транзакцій, Merkle-дерева та інші елементи покладаються на хеші для швидкої перевірки цілісності даних.
Цифровий підпис використовує приватний ключ для підтвердження володіння повідомленням. Будь-хто може перевірити справжність підпису за допомогою вашого публічного ключа і переконатися, що повідомлення дійсно від вас і не було змінене. Цей механізм поєднує асиметричне шифрування і хешування.
Процес такий: спочатку хешують повідомлення для отримання дайджесту, потім цей дайджест підписують приватним ключем. Для перевірки використовують публічний ключ, щоб звірити підпис із дайджестом. Bitcoin і Ethereum застосовують ECDSA (Elliptic Curve Digital Signature Algorithm); валідатори Ethereum використовують підписи BLS на рівні консенсусу для агрегування кількох підписів і зменшення обсягу даних у ланцюжку.
Криптографічні алгоритми використовують на кожному етапі в ланцюжку: створення адрес, підпис транзакцій, валідація блоків і міжланцюжкові повідомлення.
Створення адрес використовує публічний ключ з асиметричного шифрування; підпис транзакцій — приватний ключ, а вузли перевіряють підпис через публічний ключ. Гаманці формують “мнемонічні фрази” із випадкових чисел — ці фрази дозволяють генерувати приватні й публічні ключі. Міжланцюжкові повідомлення та логи смартконтрактів також використовують хеші для перевірки узгодженості. Різні блокчейни застосовують різні алгоритмічні комбінації: Solana використовує Ed25519 для підписів, Ethereum — Keccak-256 для хешування.
На Gate криптографічні алгоритми забезпечують роботу різних процесів: взаємодію через API, виведення активів і захист комунікацій.
Для API-запитів потрібен API-ключ, а сервери вимагають підпис на основі HMAC у заголовку для захисту від підробки. Передача даних між браузером або застосунком і платформою використовує TLS-алгоритми для захисту входу і ордерів. Під час виведення активів у блокчейн приватний ключ гаманця підписує транзакцію згідно зі стандартами підпису конкретного ланцюга (наприклад, ECDSA в Ethereum); після перевірки вузлом транзакція транслюється і підтверджується. Додаткові функції безпеки — багатофакторна автентифікація та контроль ризиків — знижують ризик неправильного використання ключів.
Вибір залежить від мети: конфіденційність, автентифікація чи перевірка цілісності. Для різних цілей потрібні різні комбінації алгоритмів.
Визначте мету: для конфіденційності використовуйте симетричне шифрування; для автентифікації і невідмовності — асиметричне шифрування з цифровими підписами; для перевірки цілісності — хеш-алгоритми.
Обирайте тип алгоритму: для коротких і частих передач даних підходить симетричне шифрування; для відкритих середовищ чи прив’язки до особи — асиметричне шифрування і підписи; для простої перевірки змісту достатньо хешів.
Оцініть продуктивність і підтримку екосистеми: переконайтеся, що алгоритм підтримується вашим блокчейном чи системою, має зрілі бібліотеки і апаратне прискорення. ECDSA підтримується більшістю основних ланцюгів; Ed25519 забезпечує швидку перевірку і простоту.
Дотримуйтесь стандартів і вимог: використовуйте стандарти, які пройшли публічний аудит — звертайтеся до криптографічних рекомендацій NIST (наприклад, постквантові алгоритми і оновлення стандартів, оголошені у 2023 році).
Пріоритет безпечної реалізації і тестування: використовуйте надійні бібліотеки, проводьте юніт-тести і аудити безпеки; не створюйте складні алгоритми самостійно, щоб уникнути вразливостей.
Основні ризики пов’язані з якістю генерації ключів, вибором алгоритму і деталями реалізації. Квантові обчислення створюють середньо- і довгострокову загрозу.
Низька якість випадковості робить приватні ключі передбачуваними — слабкі або повторювані випадкові джерела підривають безпеку. Застарілі алгоритми (наприклад, MD5 або SHA-1) вже не безпечні для захищених середовищ. До недоліків реалізації належать атаки через побічні канали (витік секретів через часові затримки чи енергоспоживання), неправильні параметри бібліотек або некоректна перевірка підписів. Квантові комп’ютери можуть зламати стійкість RSA і еліптичних кривих, що стимулює дослідження постквантових алгоритмів у галузі.
Докази з нульовим розголошенням дозволяють підтвердити наявність властивості без розкриття змісту. Хоч це і не класичне шифрування, їх побудова і перевірка ґрунтуються на хешуванні і сучасних криптографічних інструментах.
Це схоже на перевірку квитка: контролер переконується у дійсності квитка, не знаючи вашого імені чи місця. Системи ZK у блокчейні застосовують хеш-комітменти, еліптичні криві або поліноміальні комітменти для створення і перевірки доказів, забезпечуючи баланс між приватністю і верифікованістю.
Ключові тренди — постквантова криптографія, агрегування підписів і порогові технології. Постквантові алгоритми розробляють для стійкості до квантових атак; NIST у 2023 році оголосив перший пакет стандартів (зокрема, Kyber і Dilithium) — впровадження і пілоти тривають до 2025 року. Мультипідпис (multisig) і багатосторонні обчислення (MPC) все ширше використовують для зберігання активів у гаманцях і інституційних платежів для зниження ризиків компрометації одного ключа; агрегування підписів (наприклад, BLS) зменшує обсяг даних у ланцюжку для підвищення масштабованості.
Криптографічні алгоритми — основа безпеки блокчейну і Web3: симетричне шифрування забезпечує конфіденційність; асиметричне шифрування з цифровими підписами гарантує автентифікацію особи і невідмовність; хешування дозволяє перевіряти цілісність. На практиці обирайте відповідний алгоритм, забезпечуйте якісну випадковість, використовуйте надійні бібліотеки і проводьте регулярні аудити. На платформах на кшталт Gate криптографія захищає як API-комунікації, так і підписи для виведення активів у ланцюжок. У майбутньому варто звернути увагу на постквантову криптографію і мультипідпис. Для будь-яких фінансових операцій пріоритетом має бути управління ключами і налаштування безпеки, щоб уникнути втрат через помилки реалізації чи недотримання практик.
Криптографічний алгоритм — це математичний метод, який перетворює інформацію у нечитаємий шифротекст; розшифрувати його можуть лише ті, хто має відповідний ключ. Блокчейн використовує ці алгоритми для захисту активів користувачів і гарантії справжності транзакцій — навіть якщо дані перехоплені, їх не можна підробити чи викрасти.
Звичайний пароль — це просто комбінація символів, яку легко вгадати; криптографічний алгоритм — це складні математичні операції, які навіть найпотужніші комп’ютери не зможуть зламати за десятки років. Криптографічні алгоритми блокчейну (наприклад, SHA-256 чи ECDSA) академічно перевірені і мають значно вищий рівень безпеки, ніж типові паролі.
Ваш приватний ключ створюється за допомогою криптографічних алгоритмів і унікально відповідає вашому публічному ключу. Коли ви переказуєте кошти на Gate, приватний ключ підписує транзакцію; інші можуть перевірити справжність підпису за вашим публічним ключем, але не можуть підробити підпис. Це гарантує, що лише ви контролюєте свої активи.
Широко використовувані криптографічні алгоритми (наприклад, SHA-256) теоретично можна зламати, але для цього потрібні обчислювальні ресурси, що перевищують можливості всіх комп’ютерів світу — на практиці це неможливо. Якщо якийсь алгоритм визнають небезпечним, блокчейн-спільнота оперативно переходить на більш стійкі альтернативи — як SHA-1 замінили на SHA-256.
Криптографія захищає активи й транзакції; пароль для входу захищає доступ до акаунта. Обидва рівні важливі: паролі не дозволяють стороннім потрапити в акаунт, а криптографія гарантує, що активи не можна незаконно перевести навіть якщо хтось отримав доступ. Для максимальної безпеки завжди використовуйте складні паролі і вмикайте двофакторну автентифікацію.


