# Картографія «заборонених зон» криптоактивів: чому 51 країна вирішила встановити заборони?

У світі криптоактивів часто кажуть: «політика – це ризик», і ця фраза яскраво відображає глобальну політичну картину. За останніми даними, **вже 51 країна та регіон встановили різного ступеня обмеження на криптоактиви**.

# # Різниця між двома заборонами

**Жорстка заборона (9 країн)**: Це означає «абсолютна заборона» — не можна майнити, не можна володіти, не можна торгувати, повна заборона. До списку входять:
- Алжир, Бангладеш, Китай, Єгипет, Ірак, Марокко, Непал, Катар, Туніс

**Домашній арешт (42 країни)**: банки та фінансові установи не можуть торкатися криптоактивів, біржі не можуть працювати, але особисті угоди знаходяться в юридичній сірій зоні. До таких країн належать:
- Казахстан, Танзанія, Камерун, Туреччина, Ліван, Центральноафриканська Республіка, Демократична Республіка Конго, Індонезія, Болівія, Нігерія та ін.

# # Чому всі країни повинні встановлювати заборону?

Офіційні причини звучать однаково — фінансова стабільність, захист національної валюти, контроль за капіталом, боротьба з відмиванням грошей, боротьба з тероризмом. Але правда, що стоїть за цим, складніша:

1. **Фіатна тривога**: занепокоєння, що криптоактиви відволікатимуть використання національної валюти
2. **Контроль**: Неможливість відстеження руху коштів є нічним жахом для центрального банку
3. **Соціальні наслідки**: Нові ринки бояться, що масові збитки роздрібних інвесторів призведуть до соціальних проблем.
4. **Споживання ресурсів**: Вартість електроенергії та екологічний тиск, спричинені видобутком

За цими заборонами 51 країни насправді стоїть **новий перерозподіл глобальної політичної екосистеми в епоху криптоактивів**.