Як хлопець з Канзасу зламав алгоритм YouTube і став королем контенту

Джиммі Дональдсон — це історія про абсолютну одержимість. Народжений у сім'ї військових, який переїжджав з місця на місце, він знайшов свою нав'язливу ідею у 2012 році: зрозуміти, як працює YouTube.

П'ять років монастиря

Поки його однокласники готувалися до нормального життя, Джиммі замкнув себе в кімнаті. П'ять років поспіль — прокидався, замовляв їжу, сидів перед комп'ютером. Мама дізналася про його YouTube-канал лише з випускного альбому. Коли він покинув коледж на першому семестрі заради відеоблогу, вона буквально вигнала його з дому.

Це була не мотивуюча історія про “вір у себе” — це була історія про реальний відмову від нормальності.

Вірус, який зламав YouTube

Прорив прийшов у 2017 році. Відео “Я порахував до 100 000” — 40 годин монотонного рахунку перед камерою — зібрало 27 млн переглядів. Здавалося б, ідея ідіотська, але саме в цьому була вся магія.

MrBeast зрозумів, що YouTube працює на гіперболі: чим абсурдніший челендж, тим більше переглядів. Стіни з стаканчиків, феєрверки вартістю в будинок, вежі Lego під екскаватор — кожне відео за останні п’ять років набирало мінімум 10 млн переглядів.

Гроші на гроші

Тепер він випускає 1-2 ролики на місяць. Кожен — це десятки мільйонів переглядів і доходи, які фінансують ще більш божевільні ідеї. YouTube алгоритм зламано, але ціна була: п'ять років життя в підвалі, відрахування з коледжу та самотність, яку люди з його оточення називали аутизмом.

Це не історія про мотивацію. Це історія про те, що одержимість працює, коли ти готовий втратити все інше.