День сорок сьомий

Зі світанком побіг у ліс, припав до гілок і дивлюся — роса бриззкає на листя, скочується вниз, потім падає на наступне листя — шар за шаром, як сходи часу. В повітрі пахне землею, волого, м'яко, не як у кондиціонованій кімнаті.

Згадав дитинство, коли в дощові дні найбільше любив залазити на підвіконня й дивитися на дощ. Міг дивитися годинами, не нудьгував. А тепер? Перший рефлекс — дивитися в телефон. Чи вплине це на ціну? Який сектор буде хайпатися на концепціях?

Раптом згадав одну фразу, яку читав:
"Смисл подорожі не в тому, де ти опинишся, а в тому, щоб на дорозі знову пізнати себе."

Так само й з інвестуванням.
Смисл заробітку не в цифрах, а в тому, чи навчився ти в цьому процесі жити з самим собою.
Коли стрімко росте — чи можеш не втратити голову;
Коли падає — чи можеш не панікувати;
Коли йде дощ — чи можеш зупинитися й подивитися на дощ. #Gate广场AI测评官