
Протидія відмиванню коштів (AML) — це система заходів і інструментів, які фінансові установи та платформи застосовують для недопущення потрапляння нелегальних коштів у легальну економіку. Процедури AML включають ідентифікацію, постійний моніторинг і узгоджене звітування.
Відмивання коштів — це процес маскування “брудних” або незаконних коштів під “чисті гроші”. Він складається з трьох етапів: (1) Розміщення — внесення готівки чи нелегальних активів у систему; (2) Розшарування — приховування сліду аудиту через багаторазові перекази, обміни активів або міжланцюгові операції; (3) Інтеграція — повернення коштів у вигляді легальних активів. Системи AML розроблені для протидії кожному з цих етапів.
У Web3 важливість AML зростає через псевдонімні адреси, швидкі глобальні потоки активів і поширення cross-chain та decentralized сервісів, що ускладнює виявлення ризиків.
У блокчейн-мережах кошти можуть переміщатися між країнами за лічені хвилини, з плавними переходами між різними протоколами. Наприклад, прибуток може надходити з анонімного гаманця через cross-chain міст на біржу чи децентралізовану кредитну платформу, створюючи складні шляхи транзакцій. Без ефективних процедур AML платформи не зможуть своєчасно визначити джерела підвищеного ризику, а користувачі можуть несвідомо взаємодіяти з ризикованими адресами.
Головний процес AML — це цикл “ідентифікація—моніторинг—реакція”: спочатку перевірка особи користувача та джерел коштів; далі — постійний моніторинг транзакцій; потім — реагування на виявлені аномалії.
Перевірку акаунта зазвичай називають KYC (Know Your Customer), що передбачає підтвердження особистих даних та перевірку по санкційних чи ризикових списках. Due diligence (клієнтська перевірка) досліджує походження та цільове використання коштів; посилена перевірка застосовується у випадках підвищеного ризику.
Моніторинг передбачає встановлення порогів і правил, наприклад, виявлення частих великих депозитів за короткий час, надходження коштів з ризикових адрес або транзакції, пов’язані з mixing-сервісами. Акаунти оцінюють за рівнем ризику; високі показники призводять до додаткової перевірки чи обмежень.
Етап реакції включає ведення записів і звітування. Якщо виявлено підозрілу діяльність, платформи мають зберігати докази та повідомляти регулятору згідно з місцевим законодавством. Ці кроки формують ланцюг дотримання, який захищає платформу та добросовісних користувачів.
У блокчейні AML базується на профілюванні адрес і аналізі графів транзакцій для перетворення поведінки в мережі на дієві сигнали ризику, які співставляють із даними акаунтів платформи.
Платформи створюють профілі для кожної адреси гаманця, оцінюючи взаємодії з сервісами у чорному списку, часте використання mixing-інструментів або зв’язки з санкційними суб’єктами. Графи транзакцій відстежують рух коштів, визначаючи їх походження та призначення.
Наприклад, якщо адреса надсилає кошти на ваш акаунт, і система фіксує, що ця адреса отримала активи з ризикового джерела двома кроками раніше, буде створено попередження — можливо, потрібно буде надати додаткові документи про походження коштів або тимчасово затримати виведення. Такі заходи — стандартний захист AML.
Інтеграція AML з біржами охоплює реєстрацію акаунтів, транзакційну активність та обробку винятків. Відповідальність несуть і користувачі, і платформи:
Порада щодо ризиків: Якщо ваша транзакція активує правила AML, дії по акаунту можуть бути тимчасово обмежені. Завчасна підготовка комплаєнс-документів та уникнення невідомих джерел коштів знижує ймовірність хибних спрацювань і затримок.
Глобальна система AML формується кількома джерелами, зокрема рекомендаціями FATF (Financial Action Task Force).
У 2019 році FATF поширила “Travel Rule” на Virtual Asset Service Providers (VASPs), зобов’язавши платформи передавати ключову інформацію про відправника і отримувача під час переказу активів для забезпечення відстеження. Станом на 2024 рік багато країн адаптують це правило з урахуванням місцевої специфіки.
У ЄС держави-члени адаптують законодавство згідно з директивами Anti-Money Laundering Directives (AMLD), прагнучи до єдиного нагляду. У США основою є Bank Secrecy Act, а регулятори видають деталізовані правила і керівництва з контролю. В інших регіонах, таких як Сінгапур, біржі мають дотримуватися специфічних локальних вимог.
Збалансувати AML і конфіденційність можна через “необхідний і мінімальний обмін даними” та сучасні технології захисту приватності.
Zero-knowledge proofs дозволяють підтверджувати криптографічні факти — наприклад, “мені більше 18 років” або “я завершив KYC” — без розкриття особистих даних. Це зменшує ризик витоку сирих даних, забезпечуючи виконання вимог комплаєнсу.
Платформи також впроваджують вибіркове розкриття та багаторівневий доступ: деталізована інформація доступна лише у випадках, коли це вимагається законом або виправдано ризиком. Архітектура системи балансує користувацький досвід, витрати на комплаєнс і захист приватності.
Застосування AML у DeFi і NFT ускладнене, оскільки ці сервіси часто не мають централізованого онбордингу чи стандартних процедур верифікації особи.
У DeFi користувачі взаємодіють напряму з смарт-контрактами через гаманці — протоколи рідко володіють даними про особу. Комплаєнс зазвичай реалізується через обмеження на фронтенді, чорні списки адрес і оцінку ризику, але це не охоплює всі маршрути. Ринки NFT стикаються з проблемами “wash trading” (штучного обсягу) і самостійних купівель (“self-buys”), що ускладнює аналіз справжності транзакцій і походження коштів.
Cross-chain bridges і mixing-інструменти ще більше прискорюють маскування коштів на етапі розшарування. Платформи мають поєднувати ончейн-профілювання, міжінституційний обмін даними та реалізацію Travel Rule для надійної ідентифікації і блокування ризикових потоків.
AML — це базовий набір правил для традиційної фінансової сфери та криптоіндустрії, спрямований на переривання розміщення, розшарування та інтеграції нелегальних коштів. Він базується на ідентифікації при онбордингу, due diligence, моніторингу транзакцій і звітуванні про підозрілу активність; у блокчейні це реалізується через профілювання адрес і аналіз графів транзакцій. З поширенням Travel Rule між платформами посилюється обмін інформацією. Користувачі можуть знизити ризик хибної ідентифікації чи обмеження акаунта, обираючи комплаєнтні платформи, проходячи KYC, зберігаючи докази походження коштів і уникаючи невідомих адрес. Комплаєнс і приватність не є взаємовиключними — завдяки технічним рішенням і ретельному проєктуванню процесів можливо забезпечити обидва аспекти для стабільного ринку.
KYC (Know Your Customer) орієнтований на верифікацію особи — підтвердження, що ви є тим, за кого себе видаєте, а AML (Anti-Money Laundering) — на моніторинг джерел коштів. У комплексі KYC підтверджує справжність особи, а AML відстежує підозрілі грошові потоки. Обидва компоненти необхідні для повноцінного захисту комплаєнсу.
Заходи AML охоплюють три етапи: Розміщення — внесення нелегальних коштів у фінансову систему; Розшарування — приховування їх походження через складні транзакції; Інтеграція — повернення відмитих грошей у економіку у вигляді легальних активів. Регулятори прагнуть перервати кожний етап, щоб запобігти спробам відмивання.
AML-верифікація є юридичною вимогою на біржах для запобігання потраплянню кримінальних коштів на платформу. Перевіряючи джерела ваших коштів, історію транзакцій і адреси гаманців, платформи можуть виявляти підозрілу активність. Хоча це може здаватися обтяжливим, такі заходи захищають ваш акаунт і підтримують галузеві стандарти — комплаєнтні біржі, такі як Gate, суворо дотримуються цих вимог.
Звіт про підозрілу транзакцію — це офіційний документ, який фінансові установи подають регуляторам при виявленні потенційно відмивання коштів, наприклад, раптових великих переказів, частих дрібних транзакцій (“structuring”) або операцій з ризиковими юрисдикціями. Подання STR не означає правопорушення, а допомагає органам відстежувати незаконні потоки коштів.
Blockchain AML використовує аналітику в реальному часі для моніторингу транзакцій, порівнюючи адреси гаманців із чорними списками та виявляючи підозрілі моделі, такі як кластеризація адрес або аномалії поведінки. При виявленні транзакцій з високим ризиком біржі можуть заморожувати акаунти або блокувати виведення. Цей підхід забезпечує більшу прозорість порівняно з традиційними фінансами, але вимагає більшої технічної складності — біржі, такі як Gate, постійно вдосконалюють ці системи.


